94-ий, коли народився
мені світ цей так полюбився
від радості такої
я аж плачем залився.
Та плач той ніколи не зрозуміти нікому
чи то я від радості, чи то від болю.
2001-ий Іду я до школи
ранець з книжками тягне додолу,
але я стараюсь, я ще радію
бо я дитина в якої є мрії.
2007-ий школа дістала
і знову той ранець,
і знову з книжками
та вже не радію
не маю вже сили
я вже не дитина,
але залишилась мрія!
2011-ий...
***
© Copyright: Олег Пожарицкий, 2012
Свидетельство о публикации №112041405541
Свидетельство о публикации №112041405541
Рецензии