Тиша безмежжя

продолжение вот этого стиха:
http://stihi.ru/2012/04/08/9517
***


Д_ива зимової пори
У ввічливість фарбують поклик.
Ш_епоче тінь про марність рим,
А_ле сліпа надія проти

М_інливих ліній почуттів.
О_новлено пливе реальність
Є_диної різниці тіл:
Ї_ство залежністю полярне.

П_римара дружньої руки
І_гристо вдарить глибиною
С_трімкого руху. Ці думки
Н_авіє полум'я безжурне
І серпантин нового бою
... Застигни, колесо Фортуни!




23.12.2009


Рецензии