Сьогодні я зло і добро зустріла,
Так, зло і добро на одній межі.
В трамваї три дівчинки поряд сіли.
Три дівчинки юні – це три душі.
Ще юні, вродливі створіння Бога,
Присіли, й розмова пішла сама…
А поряд стояла бабуся вбога,
Старенька і сива, немов зима.
Одна із дівчат підвестись хотіла,
Звернулась до них: «Поступімось їй!»
А інша сказала: «Яке нам діло?
Тобі не сидиться? То хочеш – стій!»
А третя байдуже в вікно дивилась
І пальцем водила весь час по склу.
Сьогодні я зло і добро зустріла,
Й добро в цім трамваї програло злу.
Я знаю: добро програє частіше
І наше суспільство на дно пішло.
То що ж це, виходить, що зло сильніше?
Чи, може, байдужість – це також зло?...
Зло й добро
© Copyright: Мила До-Позняковская, 2012
Свидетельство о публикации №112041403963
Свидетельство о публикации №112041403963
Рецензии