Ти зі мною не дружиш. Ми просто не друзі. Так склалось.
Але я усім серцем до тебе навік прив'язалась.
Ти спитаєш: "За що? Ми ж чужі. Ми далекі".
А може,
Ти даєш мені те, чого й друг мені дати не зможе?
Ти мене не цінуєш... Що з того? Це зовсім не диво.
Тут не треба пояснень. Ти просто й без мене щасливий.
Я не серджусь на тебе. Послухай, ти просто не знаєш:
Ти даєш мені ВСЕ! Ти даєш мені більше, ніж маєш!..
Ти мене не шукаєш. Я зникну, а ти й не помітиш.
Ти мене не чекаєш. Ти зовсім від мене закритий.
Та я вдячна тобі, бо ти просто не все розумієш...
Ти навчив мене якось того, чого сам ти не вмієш.
Я з тобою дізналась про те, що тобі невідомо.
Не любов це й не дружба, та це щось іще більш вагоме.
Я чужа тобі зовсім, не хочеш мене й не кохаєш.
Ти даєш мені більше. Ти просто мене надихаєш.
***
© Copyright: Мила До-Позняковская, 2012
Свидетельство о публикации №112041403923
Свидетельство о публикации №112041403923
Рецензии