Дороги праведні і грішні,
Думки і ниці, і горішні
Бентежать нас і нас ведуть
До смітника чи цвіту вишні.
Та длань свою простяг Всевишній
Надією крізь каламуть.
У цьому метушливім світі
Ми вочевидь усі, мов діти,
Не розуміємо добра.
Лукавий закидає сіті,
Щоб залишили думи світлі,
Забули матір і сябра.
Рятує Великодня милість:
У ній прозріли, оновились,
У ній блаженствує душа!
У ній одній одважні крила,
Із Божим Духом Божа сила,
Що береже нас і втіша...
Дороги праведнi i грiшнi...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112041403229
Свидетельство о публикации №112041403229
Рецензии
Вітаю, друже, з новими темами у твоїй творчості.
Алексей Бинкевич 23.04.2012 09:19 • Заявить о нарушении
Алексей Бинкевич 23.04.2012 09:19 • Заявить о нарушении