Зима заплаче пізньою сльотою.
Здається, ця негода без кінця.
В житті ти зроду не була святою...
Святешність тобі геть не до лиця.
Погода нам ще днів підкине ясних,
І сніг озимину накриє в полі.
Мені душа болить за всіх нещасних,
Що Бог не дав... дарунок щедрий долі.
Над хатою ще птахи не кружляли.
Лелека не приніс у повиточку,
Дитиночку, яку ви так чекали,
Кровинку-сина чи красуню-дочку.
Розпуки стогін, а чи зойк жіночий?
Палкі обійми, сльози серед ночі...
Летить за темний обрій крик лелечий.
Твої заплакані під ранок сині очі.
Лелека не принiс у повиточку
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112041311132
Свидетельство о публикации №112041311132
Рецензии
Гарно, співчутливо, життєво. Подобається, дякую.
Елена Каминская7 03.08.2012 18:21 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 03.08.2012 18:21 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.