виблюй нарешті усе, що мовчиш,
хоч трохи стерпи моєї ненависті...
розтрощі мої кісточки
і нарешті,запишись до зниклих
безвісті.
давай у липні насиплимо
на підвіконня сніг,
тоді в нас буде
власна зима,
така ж натуральна,
як колір твоїх очей і
Вона...
знаєш, лінгвістика - то наука
про лінгву
(іноді я ходжу на пари)...
а ти ночами робиш тату
моїх нігтів на своїй спині
і мрієш вирізати з мене
гітару...
та це не важливо,
я ж ідеальна,
і це єдина правда...
***
© Copyright: Анастасия Начёсова, 2012
Свидетельство о публикации №112041200910
Свидетельство о публикации №112041200910
Рецензии
