ти вірила, що in vino veritas,
хоч і не п`єш червоного вина,
завжди мовчала,
коли хотілося кричати...
по іменам у ночі гукала
колишніх
і не знала як мене звуть...
чекала, що я не витримаю
і звільнюсь...
ти підпишеш мою заяву
і будеш вільна...
намотувала на своє серце
мої нерви,
від чого збільшувались груди...
змінювала колір очей,
як спідню,
прала( їм же потрібно,
хоч іноді, бути вологими).
сподівалась, що одного дня
я не повернусь
і пахла яблуками,
як пахнуть серпневі діти...
in vino veritas
© Copyright: Анастасия Начёсова, 2012
Свидетельство о публикации №112041200825
Свидетельство о публикации №112041200825
Рецензии