Поволi нiч гортає чорнi крила,
Бо вже за обрiєм свiтанок баче
Схилилася в садку троянда бiла,
I чистою сльозою нишком плаче.
”Яке у тебе трапилося лихо?! –
Злякався вiтер, – говори лишень”!
Йому троянда вiдповiла тихо:
”Я вранцi плачу, щоб радiти вдень”.
Як тiльки сонечко мене пригрiє
I вип’є з пелюсткiв моїх росу,
Ти пахощi в садку мої розвiєш,
Тодi побачуть всi мою красу.
Бiла троянда
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112041205779
Свидетельство о публикации №112041205779
Рецензии