Хмари,
хмари...
На ліво,
на право —
розбігаються.
Люди-кенгуру,
люди-страуси.
Я знаю,
знаю — так, дощ починається.
Починається —
пейзаж наполягає.
Накрапає,
лягає на поля,
тарабанить
по буйках дахів
краплями-байстрюками.
Заглядаю...
Між пальцями
протікає.
Час протікає.
Спина шосе —
бульками
до тями.
Підбираю ключі.
Чекаю...
Автобус-залізний боягуз
тікає,
тікає в кущі
імені 31-го травня.
Так і так —
завтра літо,
на увазі маю.
Ти — тепла, наче хліб із печі,
мов пісок пляжний.
Засипаю
за пазуху квіти —
тобі.
Я — кращий,
тому що останній.
Тому що завтра — літо.
---
Завтра лiто
© Copyright: Сидоренко Юрий, 2012
Свидетельство о публикации №112041104683
Свидетельство о публикации №112041104683
Рецензии