С.Липовецькому
-Звикаю...
А чи звикнеш,
Що вже її немає?
До тебе в темні вікна
Лиш місяць зазирає.
Вночі з зірок мереживо
Стежинкою здається.
Побігти б ...
Обережно
Гукнути...Відзоветься?
Немов з туману
зіткана,
В весільному віночку...
Ти потягнув за нитку
Пам"яті клубочок.
Сльозинки кришталеві
Скотились по щокам.
Не добіжиш до неї
По зоряним стежкам.
З"явилася і зникла.
Сум душу огортає...
-Звикаю...
А чи звикнеш,
Що вже її немає?
серпень 1998р.
Звикаю... А чи звикнеш...
© Copyright: Татьяна Каминская, 2012
Свидетельство о публикации №112041110487
Свидетельство о публикации №112041110487
Рецензии
Отличный стих!Порою бывает мешают какие-то задиринки,но здесь и это великолепно!
Анатолий Юферев 2 09.07.2012 01:35 • Заявить о нарушении
Анатолий Юферев 2 09.07.2012 01:35 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
