Схилилась правнучка з букетиком квітів.
Над чорним граніту суцвіттям.
Читає карбовані болем слова:
«Кусакін Микола!…» то прадід!.. Рідня!
У мами сльозинка в очах заблищала
Скотилась щокою в дитинство упала
Пливуть дідусеві оповідання
Вогненні дороги війни та страждання.
Вінок Перемоги мов квітка надії.
Мирне життя. Робота. Мрії.
Враз душу обняла його доброта.
Відбився промінчик з каміння лиця.
Схлипнуло дівчатко з букетиком квітів.
Торкнулося серденьком горя мирського.
Чи то із далеких років приніс вітер!?
Осколок скрипучого болю людського.?!
Схилилась правнучка з букетиком квiтiв
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112041003437
Свидетельство о публикации №112041003437
Рецензии
