З одного боку, життя прекрасне,
Весна панує, співа птахи,
Іде Великдень, як завжди, вчасно
Тяжкі змивати людські гріхи.
Та дехто скаже, життя огидне,
Як кінь працюєш, а все дарма...
Злетів но тільки - вбивають злидні,
І віри в краще, нажаль, нема.
Хіба насправді гірка й солона
Пекельна кухня мого життя?
Хіба нічого, окрім полона,
Нема на світі? Саме сміття?
Та ні... Не вірю - життя чудове,
На крилах пташка весну несе,
Ось-ось розквітне надія знову,
Бо жити хочу понад усе!
03.03.1012
Понад усе
© Copyright: Ветка Миловец, 2012
Свидетельство о публикации №112040800909
Свидетельство о публикации №112040800909
Рецензии