СТЕЖКАМИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ
Про інший край я навіть і не мрію,
Про інший сад , чарівний навесні.
В своїх долонях я його зігрію,
Бо він найкращий, дорогий мені.
Не зможу проміняти рідне небо,
Чужих стежок не зможу полюбить.
Вже є одна і більш мені не треба -
По ній, колись, я вчилася ходить.
По ній іду я у безмежний світ,
В душі тримаю батьківське і рідне.
З лелекою полину у політ
Туди, де цвіт калини квітне.
Пройдуся знову рідними стежками,
Де доля в колосочку дозріває,
Де вірші татка і порада мами,
Де вільний степ надію колихає.
***
© Copyright: Тамара Мельник, 2012
Свидетельство о публикации №112040808905
Свидетельство о публикации №112040808905
Рецензии