Ласкавко, зглянься на замерзлу душу...

Ласкавко, зглянься на замерзлу душу:
У зимнім світі день, як ночі смоль.
Я мрійного спокою не порушу,
В очах твоїх погрітися дозволь!

Усе в імлі, а ти, як ранок гожий,
Травнево сяєш усміхом ясним.
Не став між нами, люба, загорожі
З високим частоколом і рясним.

Не відганяй суворою бровою
Незграбно-щирих залицянь моїх,
Бо що було, те заросло травою,
З роками закотилось, як горіх.

Душа моя без тебе ледь не вмерла,
Захиріла, занудилась одна,
До тебе, рідна, руки розпростерла...
Чи поєдна?

2.04.2012


Рецензии
Вячеславчику(вибачте,якщо це фамільярно звучить, просто хочеться якось виявити моє захоплення Вами)), це неймовірно гарний вірш.
Ви - живий словник дуже ліричної української мови)

Ира Сирена   19.04.2012 10:26     Заявить о нарушении
Дякую Вам, Ірчик!

Вячеслав Романовський   19.04.2012 11:05   Заявить о нарушении
ооо, мене так в школі завжди називали, а зараз подруги так звертаються))
Вам дякую)

Ира Сирена   19.04.2012 11:19   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.