Я не пускаю слів на волю,
Вони в бутоні сірих днів
Я лиш благаю мати-долю
Приборкати у серці гнів
Не зупинити час журбою,
Сльозами щастя не залить
Коли майне перед тобою
У дзеркалі чарівна мить
Молитись Богу-то даремно,
Даремно вірить в чудеса.
Тримати світ в руках натхненно
Ото є справжняя краса
Писати слово на папері
Аби крізь час, через віки
Листа встромили в чиїсь двері,
І тихо мовили "Прости"
Аби крізь занавіс смеркання
Поринути в чарівний сон
Напевно марні сподівання,
Щоб серця бились в унісон
Бо неприклонно світ жорстокий,
Хто знає де є та краса
Кожен у світі одинокий
І кожен вірить в чудеса
Не зупинити час журбою...
© Copyright: Анари Олас, 2012
Свидетельство о публикации №112040509609
Свидетельство о публикации №112040509609
Рецензии