Роки війни, опалені сльозами
Дочок, сестер і матерів.
В той час суворий багатьох не стало-
Пішли під кулі ворогів.
Прийшла весна, зима вже закінчилась-
Для бою клята це пора.
Окопи, де солдати наші крились,
Нещадно нищила вода.
І тут чекати й мерзнути ти мусиш,
Допоки зміна не прийде,
Тоді вже підеш і зігрієш душу
В мадярській хаті врешті-решт.
А потім знов у бій, під кулі німців.
Відвага, честь, патріотизм –
Займають у серцях почесне місце,
Коли руйнуєш ти нацизм.
Сади фруктові вже весну зустріли,
Та їх красу не вберегли.
Суцвіття ніжні із дерев злетіли,
На міномети полягли.
Під вибухами й пострілами впали
Країни нашої сини,
Та все – таки плацдарм відвоювали
І ворога перемогли.
Тоді за смак свободи поплатились
Ціною власного життя,
І так в серцях народу залишилась
Тяжкою раною війна!
Плацдарм
© Copyright: Яна Лукашевич, 2012
Свидетельство о публикации №112040407790
Свидетельство о публикации №112040407790
Рецензии