Свіча погасла на вікні,
А з нею всі мої печалі.
Тепер все байдуже мені,
Я став тепер міцніше сталі.
І кров моя немов вода
Застигне лиш прийдуть морози,
Моя любов – моя біда,
Я чую в небі знову грози.
Приспів:
Але маю сили,
Щоб носити крила,
Щоб літати з вітром у полях.
Серед дня і ночі
Я відкрию очі,
Щоб долати вибраний шлях.
Ти не повернешся в мій світ,
Тебе в обіймах не зігріти.
Але думок моїх політ
І серця стук не зупинити.
Світ розколовся у мені
На половини чорну й білу.
І я живу, немов вісні,
Мене пустеля полонила.
Крила
© Copyright: Кабардинская Анна, 2012
Свидетельство о публикации №112040407290
Свидетельство о публикации №112040407290
Рецензии