Землетрясение

Землетрус
------------------------

Стоять важко шановні дуби,

Стоять лагідно стрункі берези,

Нічого немає для нудьги,

Похилитися в лісі навколо.

 

Стоять гарнії села в камінні,

Дахи залізні й круті,

І гуркотять в височині,

Заводів мирнії голоси.

 

Струнко пнеться до сонця

Будинків величнеє скло.

Скільки тут мешкає людства?

Мабуть, понад мільйон.

 

Тихо сплять діти в колисці,

Мати тихенько скидає плаття,

І теж поруч лягає в ліжко,

Біля свого малого дитя.

 

І ще тільки сплющились очі,

І ще тільки зітхнула вона,

Раптом, щось колихнуло в боці,

Та нічого, аби не війна.

 

З гуркітом поштовх сильніщий,

І затрусилась земля.

Брязкіт вікон шалений,

Мати схопила на руки дитя.

 

Тільки мати хотіла бігти,

Невідомо чого і куди?

Втретє поштовх сильніщий,

І повалились дахи...

 

Скільки мешкає в цьому місті?

Мабуть, понад мільйон.

Лежать груди каміння. як гості,

З кровавим людським чолом.

 

Похились важко шановні дуби,

Плачуть схилені білі берези,

А люди зібралися не для нудьги -

Рятувать,будувать земне коло.

 

Оксана Студецька. березень, 77р.