Корабель блазнiв. Дiя I

Видіння  Ієроніма Босха

ДIЯ ПЕРША

Відправа 

Зібрав панів я шанобливих,
До них панянок їм додав,
Отож, про кожного подбав,
В часи, коли між хвиль бурхливих,

Вони могли б собі до волі,
Провести корисно цей час,
І спілкуватись водночас,
В шляхетному своєму колі.

А ще для повного блаженства –
Ченця, а з ним черницю – путню,
І з нею докладаю лютню.
Хоч би які, а з духовенства!

Що не кажи, а то не гоже,
Світському люду без молитви.
У дні буремні, дні гонитви,
Завжди потрібно слово Боже.

Отож, народ там весь заможний,
У пост не візьмуть їх корчі,
Бо добре знають, що харчі
Й вино, повинен мати кожний.

Так, попоїсти і попити,
Святеє діло на землі,
Та годі з цим, на кораблі
Крім того є їм, що робити.

Ось для душевного спасіння,
Даю книжок всім до нестями,
Черниці – «Пісню над піснями»,
Ченцю – «Святих отців веління».

Мирським панянкам, що охочі
Більш до поезії чим прози,
Дарую Аретіно – «Пози»1.
Нехай вправляються щоночі,

У тим мистецтві неустанно.
Та щоби бачили наочно,
Як виглядати в тім жіночно –
Малюнки додаю Романо2.

Чоловікам же хай в пригоді,
Згодяться витівки – Боккаччо3.
Кохання не візьмеш ледачо,
Лиш при сприятливій нагоді!

А ще підкину далебі,
Мужам отим високочолим,
До пристрасті вже охололим,
Щоб віднайшли вони собі,

Якесь заняття більш пристойне.
Бо той, хто збільшує майно,
Навколо себе у одно,
Зробити мусить це достойно!

Навіщо терти ще мозолі,
Об дебіт, кредит і баланс,
Втрачати у торгівлі – шанс,
Коли все вигадав – Пачолі4.

Тому без зайвих я цитат,
Оцей талмуд арифметичний
Їм раджу, та іще практичний
Із бухгалтерії трактат.

А капітану, є й такий,
Надам – посібник Птолемея5,
Щоб приклад брав не з Одіссея6,
А був у мандрах більш стійкий.

Хотів би я також додати
Філософів усіх в пакунку,
Але напевно – порятунку,
Від тих книжок почнуть волати!

Хто від читання, гине з млості,
І в ньому лиш вбачає шкоду,
Тому краплених карт колоду
Та гральні подарую кості.

Отож, прихильникам азарту,
Щоб марно гра не йшла важлива,
Припас найкращу діжку пива,
І кожному до неї – кварту.

А тим жінкам, що час лиш вбити,
Колись захочеться по-свійськи,
В тарок7 зіграти – італійський,
Або ж собі поворожити,

У сфери нібито високі,
Задля кохання зазирнути,
Чи інше щось таке збагнути –
Колоду карт даю «Тароккі»8.

Ще гру дарую в камінці –
Щось в назві є домініканське9,
Тож в неї товариство панське
Зіграти любить та ченці.

І під кінець я шахівницю,
Царів, вельмож, до них піхоту –
Даю, для тих хто б мав охоту,
Побавитись в таку дрібницю.

А той хто зовсім без таланту,
І в жодну гру не вміє грати,
Нехай картки бере складати,
Що приписали Гільдебранду10.

Але в цих зборах галасливих,
Забув ідею я оту,
Що власне клав я за мету –
Дістатись берегів щасливих.

І щиро кажучи, мені
Ті землі майже невідомі,
В частині світу незнайомій –
Лежать, в далекій чужині.

Отож, рушати всі готові,
Я відправляю корабель,
На пошуки отих земель,
Залишивши на цьому слові!

ПРИМІТКИ

1.  П’єтро Аретіно (1492 - 1556) – італійський письменник-гуманіст кінця епохи Відродження. «Пози» Аретіно - книга ілюстрована 16 гравюрами з різноманітними позами, кожну з яких супроводжує сонет П’єтро Аретіно (італ. Sonetti Lussuriosi, «Хтиві сонети», «Розпусні сонети»). Книга вважалася символом розпусти, але, не зважаючи на цензурне переслідування та знищення тиражів, була широко відома в добу Ренесансу і в наступні епохи.

2.  Джуліо Романо (близько 1492 - 1546) – художник і архітектор з Італії 16 ст., представник Римської школи, дотримувався стилю маньєризм. Автор малюнків до еротично-порнографічного альбома «Пози» Аретіно.

3.  Джованні Боккаччо (1313 - 1375) – італійський письменник і поет епохи Відродження. Автор «Декамерона» збірки зі ста новел – де кожна оповідка має завершений сюжет, а всі разом створюють своєрідну енциклопедію людських стосунків.

4. Лука Пачолі (близько 1445 - 1517) – італійський чернець, математик, засновник принципів сучасного бухгалтерського обліку.
У 1494 публікує свою роботу з математики під назвою «Сума арифметики, геометрії, дробів, пропорцій і пропорційності». Один з розділів, який називається «Трактат про обчислення та записах», містить формулювання основних принципів сучасного бухгалтерського обліку (подвійний запис, дебет, кредит, баланс тощо).

5. Клавдій Птолемей (близько 87 - 165)  – давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики. Широко відомим був твір Птолемея «Посібник з географії» у восьми книгах. В ньому дано повне, добре систематизоване зведення тогочасних географічних знань.

6. Одіссей – герой давньогрецького епосу, якого прославили численні пригоди, коли він, повертаючись додому, десять років блукав світом.

7. Тарок – (італ. tarocco). 1) картярська гра, особливо улюблена в Італії та Іспанії, грається в 78 карт, з яких 22 Тарок або козирні карти. 2) самі карти для цієї гри, що відрізняються більшою величиною і іншими малюнками від звичайної колоди.

8. Тароккі – теж саме, що Таро (від фр. Le Tarot, італ. tarocchi)  – колода із 78 карт, що використовується в наші дні, переважно, для ворожіння.

9. Доміно (итал. domino, від лат. dominus, пан) – згідно з однієї із версій, гру в доміно створили ченці-домініканці.

10. Картки (Карти) Гільдебранда – середньовічна система ворожіння, яку нібито приписують папі Григорію VII (в миру Гільдебранд). Ці картки складаються із шести химерних малюнків, які потрібно розрізати на дванадцять квадратів, також до них існує сьомий малюнок, що є так званою – матрицею. Розрізані картки, можуть при викладанні на матриці, обертатись за або проти часової стрілки – створюючи різноманітні комбінації. Мета цих маніпуляцій – викласти Лик (Бога?), тоді людина, якій вдалося це зробити може змінити свою долю – згідно із власними бажаннями.