(брату Михайлу)
Погасла зіронька у небі,
Згоріла доленька земна.
А я ж, мій брат, спішив до тебе,
Твоя ж хатинонька сумна.
Чого ж оце так швидко сталось?!..
Не встиг зустріти і спочив.
Дім без господаря зостався,
Свою сім’ю осиротив.
Чого ж то Бог дав мало сили,
По душу поспішки прийшов?..
Твій прах уже в сирій могилі,
У ній свій прихисток знайшов.
А навкруги світ сонце гріє...
Ти звідтіля Вже не прийдеш.
По тобі душі рідних мліють,
Бо в нашій пам’яті живеш.
В раю небеснім з божим духом,
З земного раю нас стрічай.
Тобі земля хай стане пухом,
Пробач образи і прощай.
Прости образи i прощай
© Copyright: Петро Керанчук, 2012
Свидетельство о публикации №112040108028
Свидетельство о публикации №112040108028
Рецензии
Петро,святые строчки...пусть земля будет пухом,царство небесного...
Империя Руслана Халматова 02.04.2012 00:51 • Заявить о нарушении
Империя Руслана Халматова 02.04.2012 00:51 • Заявить о нарушении