Дивний витвiр
Не розбереш, зодягнена чи гола?
Бо трусики геть врізалися в дупку...
Зневажливо копилить нижню губку.
В очах зухвалість, виклик і бравада.
До п'ят звисає хламідомонада,
Чи хтозна, як той одяг дивний зветься.
Прозора сітка позад неї в'ється.
Нема на тілі навіть сорочини,
На грудях — клаптик вузької тканини.
А на ногах важкенні каблучиська,
І пазури, мов в дикого вовчиська.
Уся вона - то писк останній моди.
То витвір дивний людської природи.
Подивишся — хтозна, мабуть так треба:
Не розум, а каблук сягав щоб неба!
Свидетельство о публикации №112040100292
1)"Прозора сітка позаду ("у"-лишнє) неї в'ється."
2)"Подивишся — хтозна, мабуть (пропущено "так") треба".
А ще "вузької" і "людської" - у Вас читаються з наголосом на перший склад. По-моєму не вірно.
Загалом вірш цікавий і суперечливий за змістом: (ми ж не фарисеї), так прискіпливо роздивившись до дрібних деталів, автор помічає, що особа "Струнка, тендітна, ясночола", і,раптом незрозумілий висновок - "То витвір дивний людської природи". Якби я був психотерапевтом, зробив би припущення про латентну гомосексуальність автора. Та я не психотерапевт, а просто аналітик, а тому: "AMICUS PLATO, SED MAGIS AMICA VERITAS".
Олег Омелянчук 16.04.2012 19:23 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 18.04.2012 01:32 Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 19.04.2012 08:49 Заявить о нарушении