Я далеко не ідеальна,
І, звичайно, у чомусь винна,
Та нестиму своє покарання,
Коли землю я цю покину.
І яке вже ти маєш право
Так, без Бога, мене судити?
Бо і в тебе ж не краща слава,
А за все колись треба платити.
Не проживши моє життя,
Не картай мене поглядом цим!
Не страшусь я хвилин каяття,
Та не разом з презирством твоїм.
Звісно, всі ті слова пробачу,
І нічим дорікать не посмію.
Сильні люди на людях не плачуть,-
Вони мовчки страждати вміють...
***
© Copyright: Юлия Гресь, 2012
Свидетельство о публикации №112033109574
Свидетельство о публикации №112033109574
Рецензии