Дивується серце
Дивується серце, що любові немає,
Дивується миле та сльози зливає,
Та сльози зливає і осторонь бачить,
Як іншим любов і надію пророчать.
А я із журбою ніяк не змирюся,
То вию, то нию, то в куток загорнуся,
Не бачить кохана, що тут за стіною,
Чекаю назустріч, милуюсь красою.
Так стрибну я в небо із неба на гору,
Занурюсь у жито, помолюся свободі,
Родині, що шлях прокладає в скорботі,
До матері милої у ноги впаду.
Глузуйте із мене, дивуйтесь просторам,
Аж тільки ніколи не знайте про горе,
Не знайте про горе, про лихо і сльози,
Про біль, що не кожний терпіти у змозі.
Дивуeться серце
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112033107794
Свидетельство о публикации №112033107794
Рецензии