Осмислення кольору

Природа переплутала сезони
І люди не побачили весни,
І замінити біле на червоне
Раптово так задумали вони.
А я казала їм, що хмари білі,
А я казала їм, що білий сніг.
Та вірити вони не захотіли
І здійняли слова мої на сміх.
І підписали люди постанову,
Що білого не буде на землі,
І що уся картина просторова
Утратить кольори свої старі.
Я слухала безумців і не знала,
Навіщо їм цей невеселий жарт.
Жага до змін давно їх поглинала,
Неначе гра, нестриманий азарт.
Мені вони лишили небагато –
Шматочок крейди, білої, як сіль.
Я буду білі квіти малювати,
Я буду дарувати їх усім.
І лиш червоні маки і троянди,
Що оживуть на білому листі,
Насміляться тривожно нагадати
Про ті реформи – грішні і пусті.


Рецензии