Загубитись у куточках губ
ти так давно хотіла,
коли цілувала мої розхристану
перед твоїми гарячими «ні»
душу з розбитим серцем
твоїх попередніх.
ти так невміло любиш,
як дитина,
що вперше бачить морозиво,
яке потім ти втиратимеш у моє тіло
невгамовними руками до почервоніння,
до пристрасті у думках.
просто тримайся мого курсу
за моє волосся своїми думками,
наче ніколи не відпустиш,
наче житимеш в них.
моя скалічена душа немає виходу до мрії,
до тебе…
проведи мене лабіринтами свого світу,
не дай загубитись,
просто тримай,
мене,
як останню квітку у цьому пластмасовому світі.
ти так невм ло любиш
© Copyright: Анастасия Начёсова, 2012
Свидетельство о публикации №112032907335
Свидетельство о публикации №112032907335
Рецензии
