Зеленіє трава вже містами
Тягнеться до сонця й тепла
І лоза молода із бруньками
Ранній сік по весні налила.
Понад річкою верби і лози
Розправляють на сонці гілки
Не страшні їм ніякі загрози
Навіть примхи останні зими.
Дощ із снігом іще випадає
І гуляють холодні вітри,
Але лози і це не лякає
Бо вони вже ковтнули весни.
В дитинстві гралися лозою
Робили з неї тестеву
Метали стріли під горою
Тепер лиш згадками живу.
Росте лоза на Україні
І служить людям вже давно
Товари з неї роблять різні
Майстри це знають ремесло.
Любіть природу і цінуйте
Вона для нас є скарб земний
Її бездумно не руйнуйте
Це заповіт Вам мій такий.
ЛОЗА
© Copyright: Борис Мохонько, 2012
Свидетельство о публикации №112032902599
Свидетельство о публикации №112032902599
Рецензии
