Золота рибка
Тицялась німим писком
у скляні стіни досвіду,
вдосвіта їла манну небесну,
що сипала просто на голову
без жодних коментарів.
Тихо й померла.
Ніщо не змінилось у світі,
Не сколихнулися навіть портьєри в кімнаті,
Помітили тільки на третій день.
Не плакали.
Не поклали їй мідяки на очі розплющені.
Не обмивали.
Вихлюпнули, як немовля із купелі –
Баста.
Пливла
Каналізаційними трубами
Прямими та звивистими,
Мов лінії на долонях Бога,
Минала
Огризки й фекалії,
До Лети летіла
Навпрошки,
Без посередників,
Своїм ходом.
Харону кивнула,
що куняв у човні дірявому,
про дорогу спиталася,
прочитав по губах
і махнув лівицею –
отуди,
золотенька.
І серце тенькало,
Як завжди зимне,
І кров шумувала,
як завжди синя,
і комиші стояли на варті вічного спокою,
і варто було
у них,
таких зелених,
сховатися…
Свидетельство о публикации №112032805362
Кот Лэнд Яд 09.04.2012 15:12 Заявить о нарушении
Лівицею - це лівою рукою.
рада знайомству,
з теплом,
Ганна Осадко 10.04.2012 13:19 Заявить о нарушении
Взаимно рад знакомству. Вы - мой избранный автор. Виктор
Кот Лэнд Яд 10.04.2012 17:07 Заявить о нарушении