Крадучись ми співали щось знайоме,
танцювали на очах у всього світу,
Світло було у такому заломі,
що ти дарувала мені шматочок літа.
Боячись, що хтось побачить,
ти ховала мене в своєму погляді...
Хтось сказав, а що це значить,
те, що у нас на обличчі замість молоді...
Ти мені цитувала когось із класиків
я ж слухав і сміявся, де не треба...
Не бачучи кілограмів паперу і ластиків,
думав що ти прийшла до мене з самого неба.
Не маючи нічого, окрім власних помилок
Не думаючи ні про що, окрім їхніх очей,
Ти зробила новий крок,
ніби в цирку "Дю Солей"
Крадучись ми сп вали щось знайоме...
© Copyright: Октавиан Москалюк, 2012
Свидетельство о публикации №112032700776
Свидетельство о публикации №112032700776
Рецензии