Вмивалась ніч нектаром плоті
І сяйво сипало круги,
А я в любовному болоті,
А я тобі не дорогий.
І серп виводив милий образ,
Але змивала все вода,
Вона на смак була не добра,
На дотик – втратою худа.
Але така одна кохана,
І мокру душу гріє звук,
Коли ти звана чи незвана
Розвієш пагубність розлук.
Коли в обіймах соковитих
Застигне на секунду все,
Заради цього хочу жити
І не змирюся я з кінцем.
Заради тебе я відкрию
Ті двері, що не відкривав,
І зашморг кинув би на шию,
Якби тебе цим врятував.
Бо все, що я кажу, навіки,
Бо правда вічністю шумить,
Тобі коханим чоловіком
Хотів я бути кожну мить.
Тому весь час тебе шукаю,
Тому з тобою мовчазний,
Бо так як я тебе кохаю
Не зможе будь-який живий.
Вмивалась нiч нектаром плотi
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112032700697
Свидетельство о публикации №112032700697
Рецензии
