Прожито, не мало років,
Збагнена мелодія часу.
Що склалася у пізнанні снопів
І вивела з темряви масу.
* * *
Блукають у лісі думки -
Сповнені ритмами страху.
Зайшла до сусіда Вона,
Хотілось пити..-
І знову на трасу.
* * *
Хто ти,
Невпіймана тінь,
Чи родичка мого Его,
Чи просто уява у сні?
Народжена інструменталем!
* * *
Ні, не вгадав,
Ти - мара,
Що блукає стежками думки.
Просто, важкий був день
І наповнилась - Емпрією сумка.
Хто ти?
© Copyright: Николай Назар, 2012
Свидетельство о публикации №112032608483
Свидетельство о публикации №112032608483
Рецензии
