А час мина, а час мина...

А час мина, а час мина...
Усе летить не зна куда, куда не зна...
А час минає - пам'ять стирає,
Уже й не знає,
Що там було?
Що там було...

Він заглядає, крізь призму й
бачить.
Які обриси, тай що з того?
Тай що з того...

А час мина, а час мина...
Яка там вже тепер пора?
Яка година...
У кожного своя стезя...
Своя стежина!

А час мина, а час мина...
Уже і ніч в гості прийшла.
Він і Вона у двох були,
У двох були...
Тепер вони вже назавжди,
Вже назавжди!

А час минає -
Стирає пам'ять,
Уже й не знаюсь що там було,
Що там було...

А час мина, а час мина...
Усе летить не зна куда,
Куда не зна!
Він і Вона тепер усе, усе тепер.
Що треба те і принесе, принесе, те!

А час мина, а час мина...
Зустрів Він день
Там десь Вона,
Там десь Вона!

Чого Їй треба Він ще не зна,
Він ще не зна...
Усе що знав,
Те розказав,
Те розказав!

А час мина,
А час мина...
Вона до нього вже прийшла,
Вона прийшла!

І розказала де була і що робила,
Що головне те і позначила -
Перегорнула сторінку,
Книжку закрила!

А час мина,
А час мина...
А час мина!!!