З циклу Вiн i Вона

Коли злилися їхні тіла у єдине,-
Все ж час ішов, незнає він
зупини.
Перепліталися колізії життя,
Абстрактні та конкретні
закриття.

З усюди збігалися мрії,
Зігріті вогнем і зіпрілі.
Увігнані в [тупик] поєднання,
Із вечора до самого рання.

Попили нектар із бокала,
Температура в повітрі взяла і
(в)стала,
Украдена тиша в просторі цвіла,
Вона йому руку свою дала!

Одночасно билось двоє
сердець
Як дорогою йшли під вінець,
І радість розчавлювала груди,-
З усіх сторін дивились люди!

Кому було якеє діло..,
В очі їм гляділи сміло!
Поштовх гне в свій бік,
Хронологія - набирає лік.

Критерія - зійдешнє із уст слово,
Матерія - Софійно ново.
Емпірія - чуттєво людський
досвід,-
А де ж це загубився -Слід-?..

Картинки світу - самі з собою в
згоді,
Пливе тепер -=кораблик=- цей
по-моді.
Гуде відвічно вітер з давнини,
Рахуючи: секунди, миті й
години...

Шум - звільнений із ланцюгів,
Тривалий місяців бурний гнів,
Істерика сонячного проміння,
Дійшла до апогею сумління.

Дискусія - про норми відкриття,
Археологія - несе своє знання.
Так ось така сенсорика,
У майбутті Історика!!!

Драбиною - долиною
Літають навпрямки,
Дзвенячою родиною
Падають думки...
_____// ]{о^ян