Є два шляхи, обидва у нікуди
З народження до смерті і назад
Без пам’яті, щоразу «вперше» люди
Долають цей життєвий променад.
Одне і те ж, обставини – примара
Лаштунки, де вистава – почуття
Де фоном всесвіт, в центрі – пара
Закоханість, розлука, забуття…
Життя чиєсь дочасно надломилось
То не важливо пів його, чи чверть,
Воно кохання сенсом засвітилось
Ну а кохання прикрашає - смерть.
А
© Copyright: Поспишайко, 2012
Свидетельство о публикации №112032509269
Свидетельство о публикации №112032509269
Рецензии