***
За чорним склом
вечірнього поїзду метро
бачу стомлених птахів
невміння літати яких
стало генетичною нормою
пізнаю серед них себе
одвертаюся та уявлене
залишається моєю реальністю
Ранок
повертає мені впевненість
бо за прозорим склом
переповненого поїзду метро
спокійні як вічність
схили
дерева
Дніпро
*
стомленi птахи
© Copyright: Мария Гончаренко Бодак, 2012
Свидетельство о публикации №112032407357
Свидетельство о публикации №112032407357
Рецензии
О Дніпро мій тихий і брудний,
Схоплений увічно до неволі.
Стою я на кручі між птахів
I дивлюсь на наші зхожі долі...
Марійка, я дуже багато часу не спілкувався на ріднесенькій мові. Передбачай мені за ненавмисні помилки...
З повагою, Дмитро.
Дмитрий Цыганков 08.06.2013 01:43 • Заявить о нарушении
Схоплений увічно до неволі.
Стою я на кручі між птахів
I дивлюсь на наші зхожі долі...
Марійка, я дуже багато часу не спілкувався на ріднесенькій мові. Передбачай мені за ненавмисні помилки...
З повагою, Дмитро.
Дмитрий Цыганков 08.06.2013 01:43 • Заявить о нарушении
... дякую, Дмитре, за ці рядки, за ці думки... і вибачати мені тобі нема чого, а от передбачаю, що невдовзі, дуже скоро, мова твоя буде плисти тихими ясними водами поезій із глибин душі... її енергетичний потік наснажуватиме нас і очищатиме Дніпро ... наснаги!..
Мария Гончаренко Бодак 08.06.2013 10:33 Заявить о нарушении
Мария Гончаренко Бодак 08.06.2013 10:33 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.