Кисневого коктейлю три ковтки

Кисневого коктейлю три ковтки,
соснових фітонцидів повну жменю -
зронила вмить зажурені роки,
тягар і біль, і клопіт повсякдення.

Замружив очі сонця виднокруг,
а тиша - заколисана на хвилі...
І вітерцем, недбалий відчайдух,
злетіла думка, марно що безкрила.

До безвіку торкнулась. Ось верба -
пухнастих китиць шовком залоскоче...
Галява? Штурпаки? Хто ліс зрубав,
як мрію і надію, серед ночі?!

Від безпорадності ледь Місяць не загас!...
Ми є лиш те, що буде після нас...


безвік - вічність,  галява - поляна,  штурпаки - пеньки


Рецензии
Вера, мне очень понравилось! Я испытываю те же чувства, когда приезжаю на дачу."И пью я воздух, свеж и чист. Домой не хочется до слёз!" И та же обида от пеньков и вырубленных деревьев.С теплом, Тамара

Тамара Первакова   02.04.2012 09:39     Заявить о нарушении
Пеньки просто кричали о своей боли!...
А я задыхалась от бессилия - наказать тех, кто подготовил очередную площадку для пивнушки в нашем Гидропарке...

Вера Свистун   02.04.2012 09:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.