На лезвии жизни. Атене Пашко. укр. язык

               Сьогодні на Байковову цвинтарі в Киеві поховали,
               учасницю національно-визвольного руху,громадського діяча "Союзу українок",
               відому українську поєтесу,дружину
               Вячеслава Максимовича Чорновола,
               АТЕНУ ПАШКО. Ій ці рядки...

На лезі життя.
        Атені-Святомирі Пашко.

Ой, у полі та лузі калина похилилась!
Як, ще життя краще прожити не знаю!?
Пані Атена,у Вирій до чоловіка зібралась-
Він давно її ріднесеньку: чекає й виглядає.

Все, що лишилось українське в Україні сумує,
Набридли балачки, про другу не вивчену мову,
Біль та розпач минуть,вязниця не залякає-
Пані Атено,- Вы Берегиня:честі,сумління та слова.

Від павстанських стежок,до "Українського вісника",
Від вязниць та кайданів ,до весілля в Якутії
Для "генерала політвязнів" стала кохана жінка,-
Із рудників,разом на зїзди,мітинги та студії.

Тепла НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, та холодні партійні Львів та Київ,
За Героїв та фанатиків,- спритніші завжди покидьки,
Що, робити,коли всюди " любі друзі",маріонетки та змії-
Одне завдання не дати втопити чоловіка в болоті політики.

Потім Атена,зібрала зернятка гіркої пшениці,
З КАМАЗУ,що так уміло розчавив її чоловіка,
Й засіяла поле,щоб порадувалися: люди,звірі та птиці
Вродили колосочки,то розвезла по білому світу.

Що може зробити жінка, в українській історії!?
Перші-хоробрі довели,що занадто багато,
Великі українки: й повстанські та незалежницькі мелодії-
Зустрінеться пані Атена,з  чоловіком- це гарне свято.

А, ви потвори, не копирсайтесь в брудній білизні,
Таких вже не буде, минув їх величний час!
Вони відслужили, а нам ще служити Вітчизні,-
Пані Атено, в добру дорогу, а чоловіку привіт від всіх нас.