жовте листя під ноги лягає,
холодним дощем дороги змиває
все навколо стає самотнім
і я вже не знаю навіщо "сьогодні".
я кохаю тебе, але це не важливо,
тому що "ми" це неможливо
томущо не має не тебе не мене
і неважливо, що ніхто не збагне.
всі ці мрії... вони більш не потрібні,
тому що цих мрій ми з тобою не гідні.
ми багато завдали один одному болю
пробач, я лише хотіла бути з тобою.
пробач, час мене і я все забуду,
далі без тебе якось жить буду,
я навчусь, обіцяю, ти мене не побачиш
сподіваюсь, що колись ти мені все пробачиш.
більш не буде того, що раніше
нове життя і я тепер інша.
ти більш не згадуй цю жахливу осінь
нас більше немає і цього вже досить.
нас бiльше нема
© Copyright: Олисава Неведомская, 2012
Свидетельство о публикации №112032206994
Свидетельство о публикации №112032206994
Рецензии
