Тут тиша сплячку стереже
дерев зимових у діброві.
Сніги кущам по самі брови,
бо ті, пробачте, в негліже
і ще чекають на обнови.
Незрушні велети-дуби
байдужі з осені, в дрімоті,
стоять, як новобранці в роті.
У їх думках дощі, гриби
і жолудевий сміх в осоті...
Лиш чорне й біле доокіл -
пейзаж холодний і похмурий.
Одлякують дубові мури,
за ними десь ріка Оскіл,
у кризі вся і кучугурі.
Здається вічною зима.
І ми в полоні чи в облозі
позамерзали б на морозі,
коли б не тішили дива
синичкою у верболозі...
21.03.2012
У зимовому лiсi
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112032109730
Свидетельство о публикации №112032109730
Рецензии
