Все життя летимо...
Ми на світло людське, де тепло,
І ніщо нам усі перешкоди,
Бо поки летимо – живемо!
Летимо, й, як ті птахи, не знаємо,
Чи міраж оте світло, чи ні.
І за відстанню відстань долаємо –
Ми, як птахи, лиш бачим вогні…
Й досягаємо потім цілі,
Хто – де сонце, де квіти, тепло,
Хто – де хвилі морські б'ють об скелю.
Людське щастя – пташине воно…
Свидетельство о публикации №112032009737