Коли менi вiдросте волосся...
І небом попливуть білі хмари,
Місто порине в багатоголосся,
Шукаючи собі на ніч пари.
Блукатимуть містом сновиди
Й пішоходів мажори збиватимуть,
Прикрашаючи тим краєвиди,
А хтось на мобілу зніматиме.
Метро пульсуватиме чітко за графіком,
Статус вконтакті мінятиме зміст,
Не поспіваючи за нашим трафіком
На вулицях зовсім не наших міст.
Електричні дроти сподівань без надії
Тихо гудітимуть вдень і вночі.
Якісь абсолютно безглузді події
Для тебе загублять від дому ключі.
Демократичність і гуманізм
Міжособистісних наших відносин
Потім згадаємо крізь світло призм
Легких сигарет, що на ранок підносим.
І ось тоді покинуть усі. Лишиться юрфак
Й брехливі новини в вечірнім прайм-таймі.
Депресія міста без явних ознак
Із заходом сонця скінчиться принаймні.
Свидетельство о публикации №112032006054