Коли прийшла пора
Коли прийшла пора,
Поглянути у вічі,
Завмерла мов німа,
Дивилася на свічку,
А потім на обличчя,
Що камінне як лід.
Ти так й незрозуміла,
Що коїлось в душі,
І голкою пробила,
І кров'ю напоїла
Мої живі уста.
А потім танцювала
Сльозами на душі,
Неначе розбивала
Ікони на стіні,
Зливалася зі мною
У плавленім вогні,
Лиш тільки на світанку
Ти згинула з душі,
Лиш тільки на світанку
Ти згинула з душі.
Коли прийшла пора
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112031909898
Свидетельство о публикации №112031909898
Рецензии
