Вдягну свою любов у паранджу...

Вдягну свою любов у паранджу,
Закриюся кленовими листками.
З собою наодинці посиджу,
Зігрію душу кількома рядками.

Не плач, любов, Тобі пасує чорне,
Ти в ньому на черницю схожа.
Тебе сховаю, наче щось потворне,
Так, наче Ти сама собі ворожа.

Мовчи, любов, ніхто Тебе не чує,
Ніхто Твоїх не хоче бачить сліз.
Ніхто Твого тепла не потребує,
Ніхто душею ще до Тебе не доріс.

      12.03.2002


Рецензии