Зализанi рани

Зализані рани

Ти йдеш по дорозі так тяжко ступаєш
І весь горизонт палає вогнем,
Від ран пропотіє, від крові чорніє,
Залита шинель.
З тяжкими ударами, як біль у серцях
Ти мусиш стояти за віру у страх,
Проникливий жар стягує плечі
І душить за горло.
І душить тягар,
Зализані рани і відчай сердець,
Навіщо удар у спину жорстокий,
Навіщо плювок у скривджені обличчя?
Ти знову упав і сили немає
В калюжі крові червоніє земля,
Скипає ненависть до власного тіла,
Іде боротьба.
Іде боротьба за власну домівку,
За власний добробут, за щастя своє,
І хто утримається тут на ногах
Той буде володар життя і людей.
Аж крик твій тривожить,
Байдуже на біль, байдуже на відчай
У ямі ти ниєш не в змозі устати,
Щоб далі піти.
Щоб далі піти по душам зійти,
По крові людей так тяжко іти
І бачити рану відчувати тягар
На власному серці.
Світанок горить і ворог відходить,
Скорились дерева від подиху вітру
Із далека темніє пляма на землі
Твоя відвага вже на небі.
Тяжкими хмарами стягує рани у душі
Вогонь палає на землі,
І люта смерть нагріла свої руки,
Хильнувши чашу, аж до глибини,
Зуміла губи прикусити,
Коли упав ти до землі
Руками вгору ти сплеснула
Ковтнувши крові на землі.