Зiрву кайдани на грудях

Зірву кайдани на грудях

Хай сміх лунає, дикі крики
Усі розтерзані лежіть,
Між стін із каменем у серці
Мені до істини іти.
О буду відчувати кволість
Ці груди стоптані кіньми,
Під тяжким нахилом в могилі
Уже згнили мої кістки.
Хто відшукав ту справедливість?
У груди ніж слабким і кволим,
Хто зажадав моєї смерті?
Тремтіть від страху я іду,
Де буде віра і прощення
Зірву кайдани на грудях,
Що давлять наше покоління
Сердець розбитих до кісток.
Ступай, де світ лютує через край
Гортає кров'яні сторінки,
Отам чекаю на ваш постріл
О лютий світ, химери, злидні.
Не можу більше я терпіти
Свавілля націй без довіри,
Замудрували грамотії
Усе в багні, в киплячій ямі
Мого ледачого народу,
Падіння вимушених тіл,
Не в змозі встояти від болі
Я подаю вам руку у крові.
Усіх задавлених і вбитих,
У вічнім страху на попелищі
Ми тричі схилимось до низу,
Де руки матері обламані,
Де браття, сестри у крові
Хитають голови порожні,
Де прірва тягне і реве,
Страшна безодня.