В години раннього смеркання
Передає свої сліди
Зима, в природі не остання,
Зимі в житті, що назавжди.
Стають дерева білі-білі,
І зупиняється ріка.
Сплітають саван заметілі
Всім теплим, прожитим рокам.
І надсила краям далеким
Свій заповіт тверда вода:
Вертатись з вирію лелекам –
Шукати іншого гнізда.
Розтопить кригу сонце п`яне,
Розвіють вітри заметіль.
Душа в глибинах не відтане,
Застигши в вічній мерзлоті.
В години раннього смеркання...
© Copyright: Александр Никонов, 2012
Свидетельство о публикации №112031906790
Свидетельство о публикации №112031906790
Рецензии