В літах шукаю мудрості зерно.
Смакуючи плоди гіркі, незрілі!
Весь час чомусь у займи беремо
Борги! Борги у немічному тілі!
Принадами миттєвостей життя
Проймаємось, заслані сліпотою.
У руслі марнотратства сон буття.
А ми раби - ізгої долі.
Оскверненні, забуті почуття
Крізь товщу сьогодення ждуть в коморі.
Коли вітрильник винесе сміття.
Поверне серце й душу до Любові.
В лiтах шукаю мудростi зерно
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031809426
Свидетельство о публикации №112031809426
Рецензии
Як гарно ви сказали! Саме в комору ми надовго складаємо свої почуття. Ми соромимося своїх почуттів! Чекаємо віршів на Твоих стихах. З посмішкою, Л.Ю.
Людмила Юферова 30.03.2012 18:43 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 30.03.2012 18:43 • Заявить о нарушении