Знову в двір сонце рано зайде,
Літо пішло у захмарені висі.
В білому платті вона мене жде
В вечір промоклий з роботи в вісім.
Я - журавель і готуюсь в політ,
Сила інстинкту природи вірна.
Вона розуміє... та край воріт
Чекаю і любить... покірно.
Скоро дорога мене забере,
Ти вже іди, листопад того хоче.
Шепіт троянди, в розлуці помре,
осінь продовжить молитва дівоча.
Тільки ще падає листя й шурхоче
В нашім дворі...
Снова в двор солнце...
© Copyright: Анатолий Заступ, 2012
Свидетельство о публикации №112031811817
Свидетельство о публикации №112031811817
Рецензии