Як втрату чиюсь, я ідею підняв,
Неначе із бруду підкову.
Я сам випадково думку втрачав,
Змітав зі свідомості слово.
Усе, що втрачаю, хтось інший знайде –
Мислитель, поет, літератор.
Вже тисячі літ земля в часі іде,
І думки розширився КРАТЕР.
За тисячу років я втрату підняв,
Щоб заперечити... втрати.
Я той єсть, якого мій предок жадав
І стільки століть не стомився чекати.
Поэт, мыслитель, литератор
© Copyright: Анатолий Заступ, 2012
Свидетельство о публикации №112031703193
Свидетельство о публикации №112031703193
Рецензии
