Захід сліпий димиться в ріки.
Таблички з розчерком залишу сину.
Поле душі... що назвуть вірші.
Інший час у підсвідомості й інші обличчя,
Тираж духовності комп'ютери дають.
Перегортаю збірників свої сторінки,
За рядком думки в них живуть.
Я знаю, СЛОВО повториться.
ПРО, вічний безоглядний шлях ДУШІ!
Приходить мудрість, пишеться, не спится,
Того заходу гріє світло у вогні свічі.
Спадкоємні не гени тіла - душі,
Сліпа глина...серце моє мучить
Слепая глина сердце моё мучит
© Copyright: Анатолий Заступ, 2012
Свидетельство о публикации №112031511565
Свидетельство о публикации №112031511565
Рецензии